випереджати — а/ю, а/єш і випере/джувати, ую, уєш, недок., ви/передити, джу, диш, док., перех. 1) Рухаючись в одному напрямку з ким , чим небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що небудь раніше від когось. || З являтися десь раніше… … Український тлумачний словник
випереджати — [виепеиреиgа/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
випереджати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обганяти — I я/ю, я/єш, недок., обігна/ти, обжену/, обжене/ш, док., перех. 1) Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого , що небудь; переганяти, випереджати. || Випереджати, залишати позаду, змагаючись із ким , чим небудь у швидкості руху. 2) перен … Український тлумачний словник
обскакувати — ую, уєш, недок., обскака/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скоком рухатися навколо кого , чого небудь. || розм. Скоком об їжджати верхи навколо кого , чого небудь. 2) розм. Швидко оточувати кого , що небудь верхи. 3) Обганяти, випереджати кого… … Український тлумачний словник
переганяти — я/ю, я/єш і перего/нити, ню, ниш, недок., перегна/ти, пережену/, пережене/ш, док., перех. 1) Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. || перен. Випереджати кого , що небудь у рості, ставати вищим від когось,… … Український тлумачний словник
випереджання — я, с. Дія за знач. випереджати … Український тлумачний словник
випереджаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до випереджати … Український тлумачний словник
випереджувати — див. випереджати … Український тлумачний словник
випередити — див. випереджати … Український тлумачний словник
